РОЗВИВАЮЧІ ЗАНЯТТЯ

Як правильно розвивати мовні навички у дитини

Серед молодих батьків поширена думка, що для розвитку мови дитини потрібно розмовляти з нею якнайбільше. Подібні думки ви можете прочитати в книгах з дитячого розвитку або в Інтернеті, почути від педіатрів тощо.

Якщо ви серйозно цікавилися цим питанням, можливо, ви також чули про те, що діти, які живуть у бідних сім’ях, чують від батьків набагато менше слів, ніж діти із забезпечених сімей. Це сповільнює їхній мовний розвиток.

З цього можна дійти невтішного висновку, що з малозабезпечених сімей батьки винні у цьому, що й діти недостатньо розвивають свої мовні навички. Але в цьому питанні є й інша сторона: скільки потрібно розмовляти з дитиною, щоб її мова нормально розвивалася?

Ідею про те, що діти з малозабезпечених сімей чують від батьків менше слів і через це поступаються своїм одноліткам у мовленнєвому розвитку, вперше була висловлена ​​американськими психологами Бетті Харт і Тодом Ріслі. Ця думка була розтиражована психологами та стала аргументом на користь того, що батьки повинні розмовляти з дітьми з раннього віку.

Психологи виявили, що в американських школах діти з малозабезпечених сімей демонструють порівняно низьку успішність, і зусиль вчителів недостатньо, щоб упоратися з цим. Вчені поцікавилися: що впливає на розвиток мови дитини поза школою, і провели дослідження на цю тему. У ньому взяли участь 42 сім’ї (у ході дослідження їх розділили на 3 групи: забезпечені, сім’ї із середнім статком та малозабезпечені). За дітьми спостерігали із віку 9 місяців до 3 років. Вчені щодня відвідували досліджувані сім’ї та записували всі форми взаємодій між батьками та дітьми.

В результаті дослідження з’ясувалося, що діти в забезпечених сім’ях щодня чули від батьків більше слів, ніж в інших сім’ях (у малозабезпечених сім’ях такий показник був найнижчим). Згодом різниця між групами зростала, і до того часу, як діти досягали трирічного віку, діти із забезпечених сімей чули від батьків на 30 мільйонів більше слів, ніж їхні однолітки із малозабезпечених сімей.

Проте виникає закономірне питання: чи справді впливають такі домашні умови на успішність дітей у школі? Чи так важливо, щоб дитина чула багато слів від батьків у перші місяці життя? Самі вчені, які проводили дослідження, не встановлювали прямий взаємозв’язок і розглядали спілкування з дитиною у ширшому контексті. Вони стверджували, що для гарної успішності важливі прояви любові до дітей та якісні взаємодії, а спілкування – одна з їх форм.

Сучасні психологи критикують результати експерименту Бетті Харт і Тода Ріслі, стверджуючи, що в дослідженні взяла участь недостатня кількість сімей для того, щоб його результати могли вважатися об’єктивними (зокрема, малозабезпечені сім’ї склали найменшу групу). Крім того, у дослідженні основна увага була приділена кількості слів, які чують діти, але недостатньо проаналізовано, якими були ці слова. Вчені обмежилися тим, що проаналізували, які частини промови частіше вживали батьки, і чи були їх репліки підтримуючими, чи, навпаки, критикуючими.

У сучасних подібних дослідженнях використовується більш глибокий аналіз промови батьків з використанням складних статистичних методів та моделювання. Це дозволяє точніше спрогнозувати вплив промови батьків на розвиток дитини.

Так, вчені з Гарвардського університету нещодавно провели дослідження з метою визначити якісні показники промови батьків, які впливають на розвиток дитини. Слово «якість» тут означало не те, що одні слова були для дитини корисними, а інші шкідливими, а те, що батьки могли використовувати рідкісні слова або такі, які діти ще не могли співвіднести зі своїм досвідом (наприклад, коли розповідали про уявні ситуації чи можливому майбутньому).

У дослідженні взяло участь 50 сімей. В результаті вчені виявили взаємозв’язок між промовою батьків, яку чули діти з раннього віку, та словниковим запасом, який вони мали у пізнішому віці.

Вчені з’ясували, що більш освічені батьки більше розмовляли зі своїми дітьми та використовували більше рідкісних та абстрактних слів у порівнянні з іншими батьками. Однак така поведінка батьків не була постійною. Коли дитина зростала, батьки могли розмовляти з нею менше, проте при цьому була важлива якість мови. Це призводило до того, що діти з таких сімей згодом мали великий словниковий запас у порівнянні зі своїми однолітками.

Це дослідження показує, що для мовного розвитку дітей до трьох років важливо, щоб батьки багато з ними розмовляли. У старшому ж віці більш важливою стає якість мови батьків та різноманітність слів, які вони використовують. Це впливає розвиток словникового запасу дитини, і результати стають помітними вже у початкових класах школи.