Сім’я стає неповною, якщо вона складається з одного з батьків та одного або кількох неповнолітніх дітей. Існують різні причини, через які мати чи батько йдуть із сім’ї, але у будь-якому разі неповноцінність сім’ї впливає формування психіки дітей, створює деякі проблеми у тому вихованні.

Найчастіше неповна сім’я складається з матері та дитини. Це пояснюється тим, що чоловікові, як правило, легше уникнути своїх дітей і жити далеко від них. Виховуючи своїх дітей на самоті, мати зіштовхується з деякими труднощами, т.к. відсутність батька впливає становлення дитини як особистості, з його внутрішній світ. Якщо хлопчик росте без тата, то приклад чоловічої поведінки йому відсутній. Якщо дівчинка не бачить свого батька, то, швидше за все, стосунки з чоловіками у неї будуть непростими.
Відхід батька в усвідомленому віці дитини супроводжується переживаннями, тому батько або мати повинні зробити все можливе, щоб заповнити порожнечу в душі свого чада. У цій ситуації просто необхідно пояснити дитині причину конфлікту, дізнатися, що саме її турбує. Протягом якогось часу повинна пройти адаптація до ситуації.

Поява в сім’ї мачухи або вітчима також супроводжується деякими проблемами. Жити з новою людиною не завжди легко, а змиритися з тим, що у матері чи батька з’явилася кохана людина, дітям дуже важко. Зрозуміти причину невдоволення своєї дитини в цьому випадку буде не зайвим. Батько повинен поцікавитися, що саме турбує дитину і пояснити, що зміни, що відбулися в сім’ї, не несуть нічого негативного. Не варто очікувати від дитини позитивної реакції на спільне проживання з вітчимом або мачухою з першого дня. Протягом якогось часу кожному члену сім’ї потрібно звикнути до ситуації, що склалася.

Неповна сім’я не завжди стає причиною труднощів у розвитку дітей. Якщо розумно підійти до вирішення проблем і намагатися разом з дитиною стійко долати всі перешкоди, то неповноцінність ніяк не вплине на сімейне щастя.